1. А чия ж то хижа    G
   Стоїть при долині? G
   Чиє ж то дівчатко  D
   Шиє на машині?     G

2. Машина туркоче,
   А дівчатко плаче:
   Верний ми ся, верний,
   Мій милий козаче.

3. Не вернусь, не вернусь,
   Бо не мам ку кому.
   Лишилім дівчатко,
   А сам не знам кому.

4. Як ми ся любили
   Сухі верби цвили,
   Як ми перестали – 
   Зелені зів’яли.

5. Як ми ся любили,
   Рибко моя, рибко,
   Тепер ся на тебе 
   Посмотрити бридко.

1. В кінці греблі шумлять верби,
   Що я насадила…
   Нема того козаченька,
   Що я полюбила.

2. Ой немає козаченька -
   Поїхав за Десну;
   Рости, рости, дівчинонько,
   На другую весну!

3. Росла, росла дівчинонька
   Та й на порі стала;
   Ждала, ждала козаченька
   Та й плакати стала.

4. Ой не плачте, карі очі, -
   Така ваша доля:
   Полюбила козаченька,
   При місяці стоя!

5. Не я його полюбила -
   Полюбила мати.
   Заставила мене мати
   Рушнички в'язати.

6. Один сплела, другий сплела,
   На третьому стала.
   Ждала, ждала козаченька
   Та й плакати стала.

7. Зелененькі огірочки,
   Жовтенькі цвіточки…
   Нема мого миленького,
   Плачуть карі очки!

1. Взяв би я бандуpу     A d
   Та й загpав, що знав. A7 d
   Чеpез ту бандуpу      g F
   Бандуpистом став.     A7 d

2. А все чеpез очi…
   Коли б я їх мав,
   За тi каpi очi, 
   Душу я б вiддав.

3. Марусенько, люба,
   Пожалiй мене, -
   Вiзьми моє сеpце, 
   Дай менi своє.

4. Маруся не чує,
   Серця не дає,
   З іншими жартує -
   Жалю завдає.

5. Де Кpим за гоpами, 
   Де сонечко сяє,
   Там моя голубка 
   З жалю завмиpає.

6 Взяв би я бандуpу 
   Та й загpав, що знав.
   Чеpез тiї очi 
   Бандуpистом став.

  Am (Dm)
1. В саду гуляла, квіти зривала, - (2)
      E               Am
   Кого любила - причарувала.

2. Ой ти дівчино, гарна та пишна, (2)
   Чом ти до мене вчора не вийшла?

3. Я виходила - тебе не було. (2)
   Я постояла та й повернулась.

4. Я більш не вийду, я більш не стану. (2)
   Я вишлю сестру такую саму.

5. А я з сестрою трохи постою. (2)
   Не та розмова, що із тобою.

6. Не та розмова, не теє слово, (2)
   Не теє личко, не тії брови.

1. Горіла сосна, палала, (2)  a E a
   Під нею дівка стояла. (2)  C
   Під нею дівка стояла, (2)  G
   Русяву косу чесала. (2)    a E a 1x G 2x a

2. -Ой коси, коси ви мої, (2)
   Довго служили ви мені. (2)
   Більше служить не будете, (2)
   Під білий вельон підете. (2)

3. Під білий вельон, під хустку, (2)
   Більш не будете за дружку. (2)
   Під білий вельон з кінцями, (2)
   Більш не підете з хлопцями. (2)

4. Горіла сосна, смерека, (2)
   Сподобав хлопець здалека. (2)
   Сподобав хлопець, та й навік, (2)
   Тепер вже він мій чоловік. (2)

     Em          H7 
1. Гиля-гиля, сірі гуси,
     Em      D G
   Не колотіть води.
     E7  Am        Em
   Посватали дівчиноньку -
       D         G(Em)
   Плаче козак молодий.         

2. - Не плач, не плач, козаченьку,
   Не плач, серце, не журись,
   Як я сяду на посаді,
   Прийди, серце, подивись.

3. - Ой не хочу, дівчинонько,
   На твій посад дивитись,
   Лучче піду в синє море,
   В бистру річку топитись.

4. - Не топися, козаченьку,
   Не топися, молодий,
   Кажуть люди, сама знаю,
   Що ти мене не любив.

1. Дунаю, Дунаю,        a d E a
   Бистра вода в тобі.  a d E a G   
   Не повідж, дівчатко, C F G a
   Не повідж, дівчатко  a d E a
   Же я був при тобі.   a E7 E a

2. Лем ти так повідай,
   Же я лучку косив.
   Дам я ти перстеник,
   Що я го рад носив.

3. Конику сивавий, 
   Винесь ня з мурави,
   Як ня не винесеш
   Стрілю ти до глави.

4. Стрілю ти до глави 
   І до твого бочка,
   Як ня не винесеш
   До того горбочка.

5. Таке ся ми, таке 
   Дівча сподобало,
   Що на бистрим ярку
   Личко обмивало.

6. Личко обмивало, 
   Хустинком втерало,
   Таке ся ми, таке
   Дівча сподобало.

1. Їхав козак на війноньку,      a E
   Сказав, прощай, дівчинонько.  F G C
   Прощай, дівчино,              F G 
   Чорнобривонько,               C a
   Їду в чужу сторононьку.       E a E a

2. Дай-но, дівчино, хустину,
   Може, я в бою загину,
   Темної ночі
   Накриють очі,
   Легше в могилі спочину.

3. Дала дівчина хустину,
   Козак в бою загинув.
   Гей серед поля
   Гнеться тополя
   Та й на козацьку могилу

1. Їхав, їхав козак містом,     a F G7
   Під копитом камінь тріснув,  C d E a
   Раз, два.                    F
   Під питом камінь тріснув.    C d E a
   Раз!                         a

2. Під копитом камінь тріснув —
   Соловейко в саду свиснув.
   Раз, два.
   Соловейко в саду свиснув.
   Раз!

3. Соловейку, ти ж мій брате,
   Вишли мені дівча з хати.
   Раз, два.
   Вишли мені дівча з хати.
   Раз!

4. Вишли мені дівча з хати —
   Мушу в неї розпитати…
   Раз, два.
   Мушу в неї розпитати.
   Раз!

5. Мушу в неї розпитати,
   Чи не била вчора мати.
   Раз, два.
   Чи не била вчора мати.
   Раз!

6. Ой хоч била, хоч не била,
   Я зустрілась, полюбила.
   Раз, два.
   Я зустрілась, полюбила.
   Раз!

На верх

Йшли корови із діброви

  Am         E     Am G
1. Йшли корови із діброви,
   C           G  C  G
   А овечки з поля…
    C         G         E
   Заплакала молода дівчина,
     Am         E Am  G
   При козаку стоя.   (2)

2. Куди їдеш-од'їжджаєш,
   Сизокрилий орле?
   Ой хто ж мене, молодую дівчину,
   В цей вечір пригорне?   (2)

3. Пригортайся, дівчинонько,
   К другому такому,
   Та й не кажи йому тої правди,
   Що мені одному.   (2)

4. Ой як мені та й не казати,
   Як стане питати,
   До серденька буде пригортати -
   Треба розказати!   (2)

 Am
1. Козак од'їжджає,            
   Дівчинонька плаче:          
   Dm            G       C  A7 
   "Куди їдеш, мій козаче?     

    Dm  G  
2. Козаче-соколе,       
   C           Am
   Візьми мене із собою 
   Dm        E   Am  A7
   На Вкраїну далеку!"        

3. "Дівчинонько мила,
   Що ж ти будеш робити
   На Вкраїні далекій?"

4. "Буду хустки прати,
   Зеленого жита жати
   На Вкраїні далекій!"

5. "Дівчинонько мила,
   Що ж будеш ти їсти
   На Вкраїні далекій?"

6. "Сухарі з водою,
   Аби, серце, із тобою
   На Вкраїні далекій!" 
         
7. "Дівчинонько мила,
   Де ж будеш ти спати
   На Вкраїні далекій?"

8. "В степу під вербою,
   Аби, серце, із тобою
   На Вкраїні далекій!"

1. Копав, копав криниченьку
   Неділеньку-дві...
   Любив козак дівчиноньку
   Людям — не собі!
          Ой жаль-жаль
          Мені буде —
          Візьмуть її люди!
          Візьмуть її люди —
          Моя не буде!
          Ой жаль-жаль!

2. А вже з тої криниченьки
   Орли воду п'ють...
   А вже мою дівчиноньку
   До шлюбу ведуть.
          Ой жаль-жаль
          Мені буде —
          Візьмуть її люди!
          Візьмуть її люди —
          Моя не буде!
          Ой жаль-жаль!

3. Один веде за рученьку,
   Другий — за рукав,
   Третій стоїть, гірко плаче -
   Любив, та не взяв!
          Ой жаль-жаль
          Мені буде —
          Візьмуть її люди!
          Візьмуть її люди —
          Моя не буде!
          Ой жаль-жаль!

1. Летить галка через балку, a E a G
   Літаючи, кряче,           C G C 
   Молодая дівчинонька       C G a E
   Ходить гаєм, плаче.       a G E a

2. Не пускає її мати
   Вранці до криниці,
   Ні жито жать, ні льону брать,
   Ні на вечорниці.

3. Раз увечері пізненько,
   Як мати заснула,
   Вийшла слухать соловейка,
   Мов зроду не чула.

4. Вийшла, стала під вербою
   Та й дивитись в воду.
   - Нащо мені, моя мати,
   Дала таку вроду?

5. Виписала чорні брови,
   Та ще й очі карі.
   Усе дала для любові,
   Та не дала пари.

6. Краще було, моя мати,
   Цих брів не давати,
   Краще було, моя мати,
   Щастя-долю дати".

1. На поточку-м прала,          a
   На вербочку-м клала.         E E7
   Дай же мені, Пане Боже,|     a E
   Що-м собі думала.      | x2  Ea /x2 a E7 a

2. Я собі думала
   Хлопця молодого,
   А мене віддали
   За діда старого.

3. Як ня віддавали,
   То ми так казали:
   Честуй, доню, діда – 
   Не буде ти біда.

4. Я діда честую – 
   Честувати мушу.
   Поможи ми, Пане Боже,–
   Візьми з діда душу.

5. Візьми з діда душу,
   Тай завісь на грушу,
   Щоби старим знати,
   Як молоду брати.

6. Забрав бог старого,
   Не дав молодого.
   Поможи ми, Пане Боже,
   Віддай хоч старого.

Dm         A Dm
1. Несе Галя воду,
   C  F           C   F
   Коромисло гнеться,
          C  А
   За нею Іванко,
   Dm            A   Dm
   Як барвінок в'ється.

2. Галю, ж моя Галю,
   Дай води напиться,
   Ти така хороша,
   Дай хоч подивиться.

3. Вода у ставочку,
   Піди, та йнапийся,
   Я буду в садочку,
   Прийди подивися.

4. Прийшов у садочок,
   Зозуля кувала,
   А ти ж мене Галю,
   Тай не шанувала.

5. Стелися, барвінку,
   Буду поливати,
   Вернися Іванку,
   Буду шанувати.

6. Скільки не стелився -
   Ти не поливала,
   Скільки не вертався -
   Ти не шанувала.

1. Нині, нині, нині, нині, |x2 C 
  Мами нема,                   C G7
  Нині, нині, нині, нині, |x2  G7   
  Доня сама.                   G7 C
   
    Прийди, як ясне сонечко зайде, F C 
    Як мами вдома не буде,         C G
    А я сама.                      G C

2. Скоро, скоро, скоро, скоро, |x2
   Місяць зійшов,
   Скоро, скоро, скоро, скоро, |x2
   Милий прийшов.

    Прийшли ті карі очі,
    Ті чорні брови,
    Що я люблю.

3. Чую, чую, чую, чую, |x2
   Мати встає,
   Як вона нас тут побачить, як вона нас тут побачить,
   Лихо буде.
    
	Нащо було кохати?
    Щоб знала мати
    Нашу любов.

1. Ой, послала мати, та й сина в дорогу,   a d a d
   Молоду невістку у поле до льону:        F G C a
   Ой, йди, невістко, у поле до льону,     F G C a
   Не вибереш льону – не вертай додому.    d a E a

2. Молода невістка весь день працювала,
   Льону не добрала, в полі ночувала,
   Льону не добрала, в полі ночувала,
   І посеред поля тополею стала.

3. Що ся діє, мати, що ж то за тополя,
   Що виросла буйна посередні поля?
   Ой, візьми, сину, гостру сокирину,
   Та зрубай тополю, що на нашим полю.

4. Вдарив він один раз, вона затрусилась,
   Вдарив він другий раз, вона похилилась.
   А як вдарив третий раз, вона промовила:
   Не рубай ти мене, бо я твоя мила.

5. Не рубай ти мене, бо я твоя мила,
   Бодай твоя ненька на світі не жила.
   Бодай твоя ненька на світі не жила,
   Мене молодую із світа згонила.

6. Ой, Боже ж мій, Боже, що я наробила?
   Вони ся любили, я їх розлучила.
   Вони ся любили, я їх розлучила,
   Себе старенькую ганьбою окрила.

1. Ой у полі три криниченьки,    d A7 d
   Любив козак три дівиченьки:   d F A7 d
   Чорнявую та білявую,          d g d A7 d
   Третю руду та поганую.        d F d A7 d

2. — Що чорнявую з душі люблю,
   На біляву залицяюся,
   А з рудою-препоганою
   Хіба піду розпрощаюся!

3. Чи всі ж тії та сади цвітуть,
   Що зарані розвиваються?
   Чи всі ж тії та вінчаються,
   Що любляться та кохаються?

4. Половина та садів цвіте,
   Половина обсипається.
   Одна пара та вінчається,
   А другая розлучається.

5. — Чи я ж тобі та не казала,
   Як стояли під світлицею:
   Не їдь, не їдь та у
   Крим по сіль,
   Бо застанеш молодицею!

6. — Любив я тебе дівчиною,
   Любитиму молодицею,
   Довго, довго та й буду ждати,
   Покіль станеш удовицею!

На верх

Ой хмелю ж мій, хмелю

1. «Ой хмелю ж мій, хмелю,           e a e C G H7
   Хмелю зелененький,                e a e C G G7
   Де ж ти, хмелю, зиму зимував, |2  C G H7
   Що й не розвивався?»          |   a H7 e

2. «Зимував я зиму,
   Зимував я другу,
   Зимував я в лузі на калині |2
   Та й не розвивався!..»     |

3. «Ой сину ж мій, сину,
   Сину молоденький,
   Де ж ти, сину, нічку ночував, |2
   Що й не роззувався?»          |

4. «Ночував я нічку,
   Ночував я другу,
   Ночував я у тої вдовиці, |2
   Що сватати буду!»        |

5. «Ой сину ж мій, сину,
   Ти моя дитино,
   Не женися на тій удовиці, |2
   Бо щастя не буде!         |

6. Бо вдовине серце,
   Як осіннє сонце, —
   Воно світить, світить, та не гріє, |2
   Все холодом віє.                   |

7. А дівоче серце,
   Як весняне сонце, —
   Ой хоч воно та й хмарнесеньке,  |2
   А все теплесеньке!»             |

1. Ой чий то кiнь стоїть,               a E7 a
   Що сива гpивонька?                   a E7 a
   Сподобалась менi, сподобалась менi   F G C a
   Тая дiвчинонька.                     a E7 a

2. Не так та дiвчина,
   Як бiле личенько.
   Подай же, дiвчино, подай же, гаpная,
   На коня pученьку.

3. Дiвчина пiдiйшла,
   Рученьку подала.
   Ой кpаще б я була, ой кpаще б я була
   Кохання не знала.

4. Кохання, кохання
   З вечоpа до pання.
   Як сонечко зiйде, як сонечко зiйде,
   Кохання вiдiйде.

1. Поведу коника на зелені лучки,     a E7 a
   Поведу коника на зелені лучки,     a E7 a
   Сам піду до милой стиха-помалючки  C F G C a C 
   Сам піду до милой стиха-помалючки. C G G C E7 a

2. Бо вона так думат, же єй не любую,
   А я за недовго взяти єй рихтую.

3. Як собі заспівам на вроним коничку. 
   Мила заплакала, як брала водичку.

4. Не плач, мила, не плач, не на війну іду,
   Лем тоді заплачеш, як до тя не прийду.

5. Уж сонечко зашло за високу гору,
   Засвітив місяцьок до нашого двору.

6. Засвіть, мій мйсяцю, на вузьку дражечку.
   Піду посмотрити свою фраїрочку.

     Dm     A    Dm
1. По садочку ходжу,
    Dm    A      Dm
   Корниченька воджу…
     Gm     C    F
   Через свою неньку,
      Gm A     Dm
   Нежонатий ходжу.

2. Через свою неньку,
   Через рідні сестри
   Не можу кохану
   До двору привести.

3. Доле ж моя, доле,
   Що мені діяти?
   Тільки тебе одну
   Буду вік кохати!

4. По садочку ходжу,
   Корниченька воджу…
   Через свою неньку,
   Нежонатий ходжу.

1. Скажи, чому не цвіте більше май,    a d E a
   Скажи, чому не сказав ти: прощай?   a d G a
   Ти відійшов, я осталась сама,       a F G a
   Ти там знайшов, а я трачу літа.     a d E a

2. Скажи, чому взяв ти серце моє,
   Скажи, чому не віддав ти своє?
   Ми розійшлись, стались зовсім чужі,
   Але чомусь ти наснився мені.

3. Куда не глянь – всюди буйна весна.
   Тебе я жду, а тебе все нема.
   Скажи, коли ти повернешся знов,
   Скажи, куда ділась наша любов?

1. Стоїть дівча над бистрою водою     A E
   І так жалібно пісьню співає:       E A
   Бистра вода, візьми мене з собою,  A D A
   Бо я не можу на тим світі жить.    A E A

2. Скажи, скажи на що тя полюбила,
   Скажи чому повірила тобі?
   Як би не ти – сумна б я не ходила
   І день, і ніч не плакала б в журбі.

3. Ти приходив до мене опівночі,
   Коли тривожним сном так тихо сплю.
   Ти цілував заплаканії очі
   І говорив: не плач, не плач, люблю.

4. Без тебе я мов цвіт без сонця в’яну,
   Коли б ти знав, як тяжко в світі жить.
   Скажи, скажи де чарів тих дістану,
   Щоб забуть тебе і розлюбить.

1. Там на горі крута вежа,   C
   Там тече бистра вода,     C G
   Там дівчина воду брала –  F C
   Хорошая молода.           G C

2. Як погляне бистрим оком,
   Як ся мило засміє,
   То аж серцю легше стане,
   А в козака серце б’є.

3. Дармо сієш, дівча, квіти,
   Вони тобі не взійдуть.
   Дармо просиш батька, неньку,
   Тя за мене не дадуть.

4. Бо ти ще є молодая,
   Батько, мати ще живе.
   Є богацтво, красна хата,
   А в тій хаті всього є.

5. А я бідний сиротина,
   Степ широкий то мій брат,
   Шабля люлька – вся родина, 
   А кінь сивий то мій сват.

6. В нас дівчата всі хороші,
   Коси з довгим волосом,
   Очі сині, брови чорні,
   Личко, як кров з молоком.

7. Пощо людям тоє знати,
   Де дівочі ворота?
   Пощо людям тоє знати,
   Де кохався сирота?

1. Там у лісі, під дубіном,     a
   Там у лісі, під дубіном,     C G a
   Стояв хлопець із дівчином.   C G a E
   Стояв хлопець із дівчином.   a E a

2. Ти, дівчино, сімнадцять літ,
   Відгадай ти загадок сім.

3. Відгадаєш – моя будеш,
   Не вгадаєш – чужа будеш.

4. А що росте без коріння?
   А що цвіте без насіння?

5. А що грає, голос має?
   А що плаче, сліз не має?

6. А що тече без прогону?
   А хто любить чужу жену?

7. А хто любить люльку курить,
   Та не любить, тільки дурить?

8. А дівчина, як стояла,
   Сім загадок відгадала:

9. Камінь росте без коріння,
  Личко цвіте без насіння.

10. Скрипка грає, голос має.
    Серце плаче, сліз не має.

1. Тече вода каламутна,      a E a G
   Мила моя, чогось смутна?  C G C
   Я не смутна, лем сердита, C G a E7
   Бо я сночі була бита.     a E a

2. Била мене мати сночі
   За Йванкові чорні очі,
   Ще й казала буде бити,
   Щоб Іванка не любити.

3. Мамко моя, зроб ми дашто,
   За Іванком дуже тяжко.
   Мені мати ворожила:
   Взяла тичку тай набила.

4. Мамко моя, солоденька,
   І ти була молоденька, 
   Ти ходила так за няньком,
   Як я тепер за Іванком.

5. Тобі було лехко, мати,
   Між своїми вибирати.
   Ти вийшла за мого нянька,
   Я люблю чужого Йванка.

6. Я Іванка так любую,
   Де зійдемся там цілую.
   Ой, Іване, серце моє,
   Нема таких, як ми двоє.

1. Тече річка невеличка з вишневого саду.    h Fis h
   Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.   h Fis h
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей        A D A D
   Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.   h Fis h

2. Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати:
   А чи мені женитися, а чи тебе ждати.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   А чи мені женитися, а чи тебе ждати.

3. Ой, я тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу:
   Я з тобою вечір стою, на іншого важу.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Я з тобою вечір стою, на іншого важу.

4. Бодай тебе, дівчинонько, з твоєю радою:
   Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою.

5. Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
   Як у полі на дорозі пшениченька зійшла.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Як у полі на дорозі пшениченька зійшла.

6. Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
   Як у млині на камені кукіль уродився.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Як у млині на камені кукіль уродився.

7. Ой у полі на дорозі пшениченька зійшла.
   Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла,
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла,

8. А у млині на камені й кукіль не вродився.
   Козак старий, літа пройшли, а ще не женився.
   Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей
   Козак старий, літа пройшли, а ще не женився.

     Am(E)   Am   Am(E)   Am
1. Цвіте терен, цвіте терен,
    Am      E  Am(G)
   А цвіт опадає.
     C           G     C
   Хто в любові не знається,
    Am         E  Am
   Той горя не знає.

2. А я молода дівчина,
   Та й горя зазнала:
   Вечороньки недоїла,
   Нічки не доспала.

3. Ой візьму я кріселечко,
   Сяду край віконця,
   Іще очі не дрімали,
   А вже сходить сонце.

4. Хоч дрімайте, не дрімайте -
   Не будете спати;
   Десь поїхав мій миленький
   Іншої шукати.

5. Очі мої, очі мої,
   Що ви наробили?
   Кого люди обминали,
   Того полюбили.

1. Знов зозулі голос чути в лісі,         a d    
   Ластівки звели гніздечко в стрісі,     G a C
   А вівчар жене отару плаєм,             d a
   Тьохнув пісню соловей за гаєм.         E7 G a
   	  
	  Всюди буйно квітне черемшина,         a E d F d
	  Мов до шлюбу вбралася калина.         G a G7 C A7
	  Вівчаря в садочку, в тихому куточку   d a
	  Жде дівчина, жде.                     d a E a C7 a

2. Йшла вона в садок повз осокори,
   Задивилась на високі гори,
   Де з беріз спадають чисті роси,
   Цвіт калини приколола в коси.

3. Вже за обрій сонечко сідає,
   З полонини їй вівчар співає:
   Я прийду до тебе, як отару
   З водопою зажену в кошару.

4. Ось і вечір, вівці біля вбори
   З Черемоша п’ють холодну воду.
   У садочку вівчаря стрічає
   Дівчинонька, що його кохає.

1. Чого ж я так нічку марную,   a E a
   Чого ж я так мучу себе,      a E a
   Коли я так дуже добре знаю,  F C a
   Що милий покинув мене.       E a

    Рожевая рожа – це пізнання, E a
    Червоная рожа – це любов,   E a
    А жовтая рожа – це розлука, F C a
    А білая – вкритая сльоза.   E a

2. Ніколи я того не забуду,
   Коли він до мене приходив,
   Ніколи тих слів я не забуду,               
   Котрі він до мене говорив.

    Рожевая рожа...

3. Ніколи я того не забуду,
   Коли він до мене повертав:
   Він зірвав червоний квіточок,
   Він кинув на землю притоптав.

    Рожевая рожа...

4. Не плети ми вінків з барвінку,
   Бо я вже до шлюбу не піду,
   А зірви ми жовтую рожу,  
   Бо з милим в розлуці я живу.

1. Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, a
   Як я тебе ждала?                     C G C
   Чи коня не мав, чи стежки не знав,   d C G a
   Мати не пускала?                     C E a

2. - І коня я мав, і стежку я знав,
   І мати пускала,
   Найменша сестра, бодай не зросла, -
   Сідельце сховала.

3. А старша сестра сідельце знайшла,
   Коня осідлала.
   - Ой їдь, братику, до дівчиноньки,
   Котра тебе ждала.

4. - Тече річенька невеличенька,
   Схочу - перескочу.
   Ой оддай мене, моя матінко,
   За кого я хочу.

1. Чорні очка, чорні очка, як терен. G D7 G
   Чорні очка, як терен,             G C D7
   Як терен, як терен,               G D 7 G
   Коли ми ся поберем, поберем?      D7 G

2. Поберемся, поберемся в неділю.
   Поберемся в неділю,
   В неділю, в неділю,
   Маю на тя надію, надію.

3. Де ти мене, де ти мене поведеш?
   Де ти мене поведеш,
   Поведеш, поведеш,
   Кедь ти хати не маєш, не маєш?

4. Поведу тя, поведу тя в чужую.
   Поведу тя в чужую,
   В чужую, в чужую,
   Поки свою збудую, збудую.

5. Чужа хата, чужа хата - не своя,
   Чужа хата не своя,
   Не своя, не своя,
   Я дівчина не твоя, не твоя.

 
 

1. Що за біда – яра вода хвилю жене;         C G a e
   Я молода, як вода яра.                    a e C G
   Хлопче, пильнуй, не прогайнуй гарну мене, C G a e 
   Може якраз я твоя пара!                   a e C G

 П-С
    Розпитаю про любов, прочитаю про любов,  C a
    Заспіваю про любов, про кохання.         G C G
    Як за місяцем зоря, за тобою ходжу я,    C a
    Ой, любове ти моя рання!                 G C

2. Що за біда – вже та вода хвиль не жене,
   Впали сніги в береги круто. 
   Хлопче, пильнуй, не прогайнуй гарну мене,
   Може якраз я твоя буду.

 П-С

3. Що за біда – знов та вода хвилю жене,
   Ще один рік у потік злила.
   Хлопче, пильнуй, не прогайнуй гарну мене,
   Може якраз я твоя мила.

 П-С